Жінки мають бачити зрозумілий шлях від навчання до кар’єри: KSE ProfTech представив свій досвід на заході «НЕжіноча справа?»

Щоб більше жінок обирали технічні професії, недостатньо лише забезпечити їм доступ до навчання. Не менш важливо показати зрозумілий кар’єрний маршрут: скільки часу потрібно для опанування нової спеціальності, де можна працевлаштуватися, на який дохід розраховувати та які перспективи професійного зростання відкриваються надалі. Про це розповіла Юлія Огілець, керівниця відділу партнерств KSE ProfTech, під час адвокаційного заходу «НЕжіноча справа? Жінки змінюють ринок праці: від професійних стереотипів до системних рішень», що відбувся 15 жовтня в Києві.

Захід об’єднав представників держави, бізнесу, освітніх установ, міжнародних організацій та громадського сектору навколо питання, як усунути бар’єри, що обмежують участь жінок у професіях, де традиційно переважають чоловіки.

В умовах кадрового дефіциту та структурних змін на українському ринку праці розширення професійних можливостей жінок стає не лише питанням рівності, а й важливим чинником економічної стійкості країни. Водночас для реальних змін потрібні не лише освітні можливості, а й готовність роботодавців переглядати підходи до найму, організації праці та професійного розвитку працівниць.

Від знайомства з професією до працевлаштування

Під час панельної дискусії «Шлях до професії: як освіта відкриває жінкам нові шляхи» Юлія Огілець представила модель KSE ProfTech, в основі якої — короткострокове практичне навчання під конкретні потреби роботодавців із подальшим працевлаштуванням.

За час роботи центру навчання пройшли вже понад 1000 людей, близько 30% з них — жінки. На програмах із монтажу електроніки частка студенток перевищує 50%.

Майже 70% учасників програм мають вищу освіту, здебільшого не технічну. Серед них — колишні вчителі, маркетологи, офісні працівники та люди, які після багатьох років роботи в іншій сфері вирішили змінити професію.

За словами Юлії Огілець, для дорослих, які розглядають перекваліфікацію, важливо розуміти не лише зміст навчальної програми, а й конкретний результат, який вони отримають після її завершення.

«Ми даємо людям зрозумілий і швидкий маршрут: як опанувати нову професію та який результат вони матимуть після завершення навчання. Але важливо показати не лише точку входу в професію, а й подальший кар'єрний шлях — що людина може отримувати через пів року, які можливості відкриваються з підвищенням кваліфікації. Це теж дуже мотивує жінок долучатися до наших програм», — зазначила Юлія Огілець.

Важливим етапом цього маршруту є практичне знайомство з професією. KSE ProfTech регулярно проводить відкриті воркшопи та майстер-класи, під час яких учасники можуть спробувати паяння електроніки, попрацювати зі зварювальним обладнанням або протестувати професію на симуляторі з використанням технологій доповненої реальності.

За спостереженнями команди центру, саме після таких заходів найбільше людей ухвалюють рішення розпочати навчання. Практичний досвід допомагає подолати невпевненість і змінити уявлення про технічні спеціальності, які нерідко досі асоціюються виключно з важкою фізичною працею.

Роботодавці мають бути готовими не лише наймати, а й створювати умови

Сьогодні KSE ProfTech співпрацює з понад 60 підприємствами Києва та Київської області. Близько 90% партнерів повертаються з повторними запитами на підготовку фахівців, а 83% студентів працевлаштовуються до компаній-партнерів.

Важливою частиною цієї співпраці є не лише узгодження навчальних програм із потребами виробництва, а й робота з роботодавцями щодо умов працевлаштування та кар'єрних перспектив майбутніх працівників.

Юлія Огілець поділилася прикладом підприємства, яке переглянуло організацію виробничих процесів, щоб залучити жінок до зварювальних робіт. Частину фізично важких допоміжних операцій відокремили від безпосереднього виконання зварювання.

Результати роботи випускниць перевершили очікування роботодавця. Згодом KSE ProfTech почав отримувати окремі запити на підготовку саме жінок.

«На початку нашої діяльності ми стикалися зі стереотипами, що жінка не може бути зварювальницею. Але коли підприємства побачили результати роботи наших випускниць, їхнє ставлення почало змінюватися. Згодом ми почали отримувати окремі запити від роботодавців саме на жінок», — розповіла Юлія.

Водночас вона наголосила, що відкритість роботодавця до найму жінок має підкріплюватися конкретними рішеннями: адаптацією робочих місць, облаштуванням побутових приміщень, належними умовами праці, соціальними гарантіями та можливостями професійного розвитку.

Перекваліфікація як початок нової кар’єри

Що означає зрозумілий кар'єрний маршрут на практиці, демонструє історія однієї з випускниць KSE ProfTech, яка 15 років працювала вихователькою дитячого садка.

Після перекваліфікації вона розпочала кар'єру операторкою верстатів із числовим програмним керуванням (ЧПК), а вже за пів року перейшла на керівну посаду, пов'язану з контролем якості продукції.

Цей приклад показує, що зміна професії в дорослому віці може стати не просто способом знайти нову роботу, а можливістю побудувати кар'єру в галузі, яка раніше здавалася недоступною.

Саме тому KSE ProfTech приділяє увагу не лише працевлаштуванню випускників, а й подальшій взаємодії з підприємствами, відстежуючи виконання домовленостей та можливості професійного розвитку працівників.

Від індивідуальних кар’єрних маршрутів до системних змін

Досвід KSE ProfTech демонструє, що розширення участі жінок у технічних професіях потребує узгоджених дій освіти та бізнесу. Навчальні програми мають відповідати реальному попиту на фахівців, а роботодавці — забезпечувати не лише можливість працевлаштування, а й умови для професійного розвитку.

Саме ці питання стали частиною обговорення на адвокаційному заході «НЕжіноча справа?», присвяченому переходу від окремих успішних історій до системних рішень у сфері освіти, зайнятості та кар'єрного зростання жінок.

За результатами дводенних обговорень учасники планують напрацювати проєкт Дорожньої карти розширення участі жінок у професіях і секторах, де традиційно переважають чоловіки, на 2027 рік. Документ має визначити конкретні заходи, відповідальні інституції та механізми співпраці між державою, бізнесом, освітніми установами й громадським сектором.

Мета цих змін — створити умови, за яких жінки зможуть вільно обирати професію відповідно до своїх здібностей та інтересів, розуміти перспективи працевлаштування й будувати довгострокову кар'єру незалежно від усталених гендерних стереотипів.