Відтік кадрів: як АРДЕНЗ шукає нові підходи до підготовки працівників

Гострий дефіцит робітничих професій, який накопичувався роками, накладається на нову проблему — відтік молодих людей за кордон. Після рішення уряду дозволити виїзд юнакам віком 18–22 роки, офіційна статистика говорить про відсутність «масового виїзду». Проте роботодавці бачать іншу картину: навіть кілька втрачених працівників на виробництві можуть стати критичним ударом для цілої компанії.

Від шкільної теорії до реального виробництва: як учні УФМЛ відкривали технічні професії в KSE ProfTech

Реальне обладнання, викладачі-практики та робота з компонентами — у такому форматі відбувся візит учнів Український фізико-математичний ліцей до KSE ProfTech. Програма поєднала презентацію напрямів підготовки центру, знайомство з викладачами та практичний воркшоп із монтажу електроніки.

Групу ліцеїстів до KSE ProfTech супроводжував Василь Пономаренко — заступник директора з навчально-методичної роботи, вчитель астрономії та інформатики вищої категорії, вчитель-методист, кандидат фізико-математичних наук.

Від теорії — до практичних рішень

Під час візиту учні ознайомилися з діяльністю KSE ProfTech, напрямами підготовки та форматом практичної роботи, орієнтованої на реальні потреби сучасного виробництва. Команда центру розповіла про програми, обладнання та компетенції, які сьогодні є ключовими для технічних професій.

Ліцеїсти побачили, як шкільні знання застосовуються у виробничих процесах, і чому прикладні навички відіграють вирішальну роль для подальшого професійного розвитку в технологічних галузях.

Практичний воркшоп з монтажу електроніки

Окремим елементом програми став практичний воркшоп з монтажу електроніки. Під керівництвом викладачів KSE ProfTech учні працювали з електронними компонентами, знайомилися з базовими принципами складання та тестування електронних вузлів і на власному досвіді переконалися, як теоретична підготовка переходить у прикладні вміння.

Для багатьох учасників це стало першим досвідом роботи в умовах, наближених до реального виробництва.

Досвід, що розширює уявлення про технічні професії

Такий формат знайомства з професіями допоміг ліцеїстам по-новому подивитися на технічну сферу — як на динамічне, технологічне середовище, де важливі системне мислення, точність, командна робота та здатність швидко застосовувати знання на практиці.

Після завершення воркшопу ліцеїсти ділилися власними враженнями та досвідом роботи з електронікою.

«Я отримав багато нових знань і, головне, зробив те, що мені цікаво — попаяв, попрацював руками. Монтувати схему було відносно складно, бо там дуже маленькі резистори, і їх непросто запаяти. Але саме це і було найцікавіше».

Він також звернув увагу на ширший контекст вибору професії:

«Зараз уже почалась ера штучного інтелекту, і багато напрямів, де працює лише розум, можуть змінюватися, бо частину завдань бере на себе ШІ. Але ШІ не вміє паяти і не зможе зібрати те, що ми сьогодні робили. Тому технічні професії залишаються важливими».

Про практичну складність завдань розповів і Нікіта — учень 11 класу, який уже мав досвід пайки:

«Основну схему мені було не дуже складно зібрати, бо я до цього паяв дрони. Але коли дійшло до SMD-компонентів, стало зрозуміло, що це вже інший рівень. Там мікропайка, дуже дрібні деталі, і це реально важче».

Участь ліцею у воркшопі KSE ProfTech є продовженням системної роботи з практичними STEM-напрямами. У 2025 році Український фізико-математичний ліцей Київського національного університету імені Тараса Шевченка став переможцем грантової програми Da Vinci Ukraine, що підтримує розвиток практичної робототехніки та інженерних напрямів.

Завдяки гранту від KSE Foundation та STEM Talent Fund ліцей розширює роботу з робототехнікою для учнів 8–11 класів. 

Саме тому знайомство з виробничими майданчиками KSE ProfTech, сучасним обладнанням і прикладними технічними професіями стало важливою частиною профорієнтаційної траєкторії ліцеїстів.

«Ми вкладали в цих хлопців знання, час, ресурси…»

Про це відверто говорить Анатолій Корж, директор ТДВ «Броварський завод котельного обладнання АРДЕНЗ».

«Через брак робочих рук ми запрошували і навчали студентів із технічних вишів і профтехів — операторів верстатів, конструкторів, зварювальників. Нам вдалося залучити п’ятнадцять працівників, але понад третину з них завод втратив цього місяця. П’ятеро людей з виробничих професій пішли майже одразу — просто зателефонували і сказали, що більше не виходять, бо мають можливість поїхати за кордон», — розповів він у коментарі для ICTV.

За словами Анатолія, такі втрати відчутні не лише на рівні кадрів. Вони одразу б’ють по плануванню і виробничих графіках, тягнуть за собою зрив замовлень і підривають довіру клієнтів. Він наголошує: у промисловості все взаємопов’язано — варто випасти одному фахівцю, і зупиняється цілий технологічний ланцюг.

Досвід співпраці з KSE ProfTech

Водночас історія АРДЕНЗ — це приклад того, як проблема може трансформуватися в рішення. Компанія стала одним із перших партнерів програми KSE ProfTech, що поєднує навчання з практикою на виробництві.

На підприємстві вже працюють перші випускники цієї програми. І результат, за словами Анатолія, перевершив очікування:

• випускники швидко адаптуються, бо вже бачили виробництво на практиці;
• вони не мають «шоку першого дня», коли людина вперше потрапляє у цех;
• базові знання і навички дозволяють їм одразу включатися в роботу.

Чому «ринок праці» вже не працює

Анатолій пояснює: сьогодні не можна просто «чекати» на ринку готових кадрів. Молодь виїжджає за кордон, а ті, хто залишається, часто не мають потрібних компетенцій. Знаходити досвідчених спеціалістів дедалі важче, а витрати на перенавчання постійно зростають.

У таких умовах співпраця з навчальними програмами стає не розкішшю, а необхідністю. Це спосіб для бізнесу самому формувати майбутніх працівників — давати їм потрібні знання, навички та цінності ще на етапі навчання.

На кого орієнтуватися далі

Відтік молодих кадрів — це сигнал, що ставка виключно на хлопців 18–22 років є занадто ризикованою. Бізнесу доведеться ширше дивитися на потенційні джерела робочої сили. Серед них:

• жінки у технічних професіях — кількість охочих опановувати «нетипові» спеціальності зростає;
• ветерани та демобілізовані — люди з сильною мотивацією знайти себе у мирній професії;
• вимушені переселенці — вони шукають новий старт і готові працювати у промисловості та логістиці;
• доросле населення, яке потребує перекваліфікації — саме тут прихований величезний резерв для економіки.

Саме перекваліфікація дорослого населення може стати тим ключем, який дозволить зняти кадрову напругу. Ініціативи на кшталт KSE ProfTech уже довели: знайти й навчити мотивованих людей реально, якщо створювати тісний зв’язок між навчальними закладами та роботодавцями.

Відтік молоді — це серйозний виклик, але водночас і сигнал до змін. Бізнес більше не може покладатися на стихійний «ринок праці». Необхідно інвестувати у власні кадри, співпрацювати з освітніми програмами, підтримувати перекваліфікацію дорослого населення.

Поєднання освіти та виробництва сьогодні стає не просто моделлю підготовки працівників, а стратегією виживання бізнесу. Для компаній це інвестиція у стабільність, для країни — шанс утримати й розвинути людський капітал, що стане основою економічного відновлення.

https://m.youtube.com/watch?si=ZH2D6QC3pe_Q0Vyo&v=q9y6K7fvjLQ&feature=youtu.be