Як жінки ламають стереотипи: студентки KSE ProfTech у технічних професіях

Війна різко загострила проблему дефіциту кадрів у промисловості та технічних галузях. Український ринок праці потребує фахівців «на вчора», і дедалі частіше відповіддю на цей виклик стають жінки, які заходять у професії, що роками вважалися «чоловічими». Як випускниці KSE ProfTech змінюють уявлення про технічні професії — у матеріалі Радіо Свобода.

Програма KSE ProfTech створена як відповідь на реальні потреби бізнесу. Тут не готують «універсальних фахівців на роки вперед», а фокусуються на конкретних навичках, які потрібні підприємствам уже сьогодні: керування верстатами з ЧПК, зварювання, монтаж електроніки, 3D-інжиніринг.

За словами керівника програми Сергія Савицького, роботодавці зацікавлені в якомога ширшому колі кандидатів, адже дефіцит кадрів став системним обмеженням для економіки. І саме жінки дедалі активніше відповідають на цей запит.

Сьогодні понад 30% студентів KSE ProfTech — жінки, і вони йдуть у всі напрями без винятку: від ЧПК і зварювання до електроніки.

Під фото - Юлія, випускниця спільної програми професійної підготовки за спеціальністю «Операторка ЧПК» від KSE ProfTech та Reskilling Ukraine.

Юлія: повернення в інженерію через ЧПК

Юлія — інженерка-конструкторка за освітою. Після понад десяти років паузи, пов’язаної з декретом і переїздом до Києва, вона зрозуміла: формального диплому недостатньо, бракує саме практики.

Навчання на курсі керування верстатами з ЧПК у KSE ProfTech дало їй повне розуміння виробничого процесу — від креслення до готової деталі. Уже після завершення програми Юлію запросили на співбесіду й взяли на роботу за фахом.

«Керування верстатами з ЧПК — важлива галузь. І жінки можуть робити великий внесок у її розвиток. Просто не треба боятися», — каже Юлія.

Людмила: від філології до виробництва

27-річна Людмила за освітою філологиня. Шість років вона працювала технічною редакторкою, але з часом відчула потребу в більш відчутному, практичному результаті своєї роботи.

Вона обрала курс оператора верстатів з ЧПК, бо знала: це професія з реальним попитом і чіткою перспективою працевлаштування.

«Технічні професії — це не про стать. Це про здібності й інтерес», — наголошує Людмила.

Ольга: шлях в електроніку через дитячі спогади

Ольга понад 12 років працювала економісткою у Дніпрі. Рішення змінити професію визріло з особистих спогадів: її батько був інженером-електроніком, і з дитинства вона спостерігала за роботою з платами та паянням.

Навчання на курсі монтажу електроніки в KSE ProfTech стало для неї можливістю почати з нуля — без технічного бекграунду, але з високою мотивацією. Після завершення програми вона вже пройшла тестування від роботодавця й готується до роботи у виробництві електроніки.

Інструктори KSE ProfTech відзначають: студентки часто демонструють системність, уважність до деталей і високу мотивацію. У роботі з програмуванням, кресленнями, точними операціями вони нерідко показують навіть кращі результати.

Бізнес це помічає. Компанії дедалі свідоміше залучають жінок до технічних команд і адаптують виробничі процеси, поєднуючи фізично складні та точні операції.

Історії студенток KSE ProfTech показують: жінки не просто «пробують себе» в технічних професіях, а стають повноцінною відповіддю на кадрову кризу. Швидка перекваліфікація, практичне навчання й орієнтація на реальні вакансії дозволяють їм за лічені тижні входити у виробництво та будувати нову професійну траєкторію.

Стереотипи про «чоловічі» професії поступово зникають, а жінки стають новою опорою технічних галузей і ринку праці України.

👉 Повну версію матеріалу читайте на сайті Радіо Свобода: https://www.radiosvoboda.org/a/kadry-tekhnichni-profesiyi/33619371.html