Як громадські ініціативи допомагають людям знайти себе і нову професію
На Форумі KSE ProfTech обговорили, як громадські ініціативи, бізнес і держава об’єднують зусилля, щоб дати людям роботу, навички й новий сенс у професійному житті.
Український ринок праці переживає глибокі структурні зміни. Частина підприємств релокувалася чи скоротила діяльність, тисячі людей змінили місце проживання або втратили роботу. Ветерани повертаються з фронту, жінки беруть на себе відповідальність за сім’ї — і все це формує нову соціальну та економічну реальність.
Українці готові працювати, але потребують гнучких шляхів повернення до професійної діяльності, можливості швидко здобути нові навички та знайти роботу, яка відповідає сучасним викликам. Саме тому громадські ініціативи, освітні центри та соціально відповідальний бізнес створюють умови, де можна не просто навчитися новій справі, а й почати з чистого аркуша — відчути впевненість, стабільність і приналежність до спільної справи з відбудови країни.
Про це говорили учасники панелі «Як залучати, навчати та підтримувати: досвід громадських ініціатив» у межах Форуму KSE ProfTech. До дискусії долучилися керівниця проєкту «Назустріч» у Work.ua Анастасія Розлуцька, керівник центру професійно-технічної підготовки KSE ProfTech Сергій Савицький, директорка проєкту «Промтех» у Фонді «Промприлад» Оксана Архипчук та генеральний директор BRDO Олексій Дорогань. Розмову модерувала керівниця напряму соціальних проєктів компанії SCM Тетяна Кухоцька.
За словами Анастасії Розлуцької, ринок праці сьогодні змінюється швидше, ніж система освіти. Бізнеси, не чекаючи рішень від держави, створюють власні центри підготовки кадрів, і це новий етап зрілості українського ринку.
«Сьогодні 48% вакансій відкриті для людей без досвіду. Бізнес почав навчати сам — відкриває професійно-технічні центри, щоб закрити власну потребу у фахівцях. Але водночас зберігаються невидимі бар’єри — вікові, гендерні, упередження до ветеранів чи людей з інвалідністю. І це те, що ми маємо подолати разом», — підкреслила вона.
Анастасія Розлуцька зазначила, що тема ветеранів стала індикатором ширших соціальних процесів — того, як ми ставимося до віку, досвіду, різноманітності. Її слова підкреслили головну думку панелі: ринок праці вже готовий змінюватися, але потребує нової культури прийняття.
Сергій Савицький, керівник KSE ProfTech, поділився досвідом центру, який фактично створює модель швидкої перекваліфікації для дорослих.
«Багато хто не вірить у майбутнє або не знає, з чого почати. Тому ми не продаємо абстрактну “освіту”, ми говоримо про конкретику: підприємство, зарплату, умови. Даємо можливість спробувати себе — через open day, воркшопи, спілкування з роботодавцями. Коли люди бачать реальні цехи, машини, команду — це працює», — розповів він.
Навчання у KSE ProfTech побудоване як партнерство: бізнес визначає потреби, а школа адаптує програми під реальні виробничі завдання.
«Ми скорочуємо шлях у професію до кількох тижнів — і робимо його практичним і доступним», — додав Сергій Савицький.
Він також наголосив, що мотивація — ключ до результату. Команда проводить мотиваційні співбесіди, щоб люди, які приходять, дійсно були готові до змін і роботи в новій професії.
Оксана Архипчук, директорка проєкту «Промтех» у Фонді «Промприлад», розповіла, як регіони можуть стати драйверами перекваліфікації. Її досвід Івано-Франківська і Луцька показує: ресурси є, але система не використовує їх повністю.
«У країні понад 600 профтехів і сотні сучасних майстерень, але часто вони навчають кількадесят людей на рік. Ресурс є — координації немає. Ми повинні з’єднувати всіх — службу зайнятості, міську владу, бізнес і самі навчальні заклади — в єдину систему», — наголосила вона.
Вона також підкреслила, що в кожному регіоні своя специфіка, і саме локальні партнери найкраще розуміють, як залучати людей до навчання.
Олексій Дорогань, CEO BRDO, представив державний погляд на проблему. На його думку, у країні вже є всі складові успіху — бізнес, громади, навчальні центри, але бракує координації та єдиної цифрової екосистеми.
«Нам бракує не ресурсів, а взаємоузгодженості. Стратегія зайнятості має об’єднати ці зусилля. Ми вже закладаємо цифрові рішення, які дозволять людині в один клік бачити аналітику ринку праці, отримувати грант на перекваліфікацію чи реєструватися безробітною. Цифровізація — це найпростіший шлях об’єднати всіх учасників», — сказав він.
Олексій Дорогань розповів, що найближчим часом буде презентовано державну платформу “Обрій” яка інтегрує дані про вакансії, навчальні програми, зарплати та освітні можливості — щоб кожен міг знайти свій шлях на ринку праці.
Окрема частина дискусії була присвячена питанню повернення ветеранів до цивільного життя. Анастасія Розлуцька зазначила, що в Україні формується суспільство ветеранів, і ця група потребує не співчуття, а можливостей.
«Ми маємо допомогти людині знайти себе після служби. 55% ветеранів не знають, ким вони хочуть бути далі. Освіта й профорієнтація для дорослих — це те, чого в Україні бракує, і саме тут мають зустрітися держава, бізнес і громадські організації», — наголосила вона.
Таким чином, панель показала, що громадські ініціативи — це не лише про соціальні проєкти, а про реальні механізми залучення людей до професійного життя. Вони стають ланкою, яка з’єднує державу, бізнес і людину, створюючи для українців можливість не просто знайти роботу, а віднайти себе у нових реаліях.