KSE ProfTech на презентації Стратегії зайнятості 2030: швидка підготовка кадрів як відповідь на дефіцит

12 грудня Київська школа економіки долучилася до презентації проєкту Стратегії зайнятості населення до 2030 року в межах заходу «Майбутнє ринку праці України. Партнерство держави, бізнесу та людей задля економічного відновлення». Проєкт Стратегії представило Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України спільно з партнерами.

KSE на події представив Михайло Шнейдер, виконавчий директор Київської школи економіки, який взяв участь у панельній дискусії «Освіта та навички 2030: як готувати кадри для економіки майбутнього».

Під час keynote-виступу заступниця Міністра економіки Дарина Марчак окреслила ключові виклики, на які має відповісти Стратегія зайнятості. За озвученими оцінками, населення України скоротилося з довоєнних близько 42 млн до приблизно 31 млн осіб, а близько 12,5 млн людей залишаються економічно неактивними. Окрему увагу було приділено низькій продуктивності праці: Україна перебуває близько на 94 місці зі 165 країн, а рівень продуктивності у кілька разів нижчий, ніж у країнах-лідерах.

У презентації наголошувалося: гідна оплата праці є наслідком продуктивності, а не навпаки. Тому освіта, перекваліфікація, інституційні реформи та легалізація зайнятості мають працювати як єдина система.

У панельній дискусії Михайло Шнейдер акцентував на тому, що освіта має реагувати на структурні зміни ринку праці не декларативно, а практично — через швидку адаптацію програм, партнерство з бізнесом і чіткі траєкторії працевлаштування.

За його словами, з початку повномасштабної війни KSE переглянула свої освітні підходи та відкрила понад 20 нових програм — у відповідь на трансформації економіки, потреби відбудови, інженерний та енергетичний запит, а також соціальні виклики.

«Освіта не може існувати окремо від реальності. Вона має змінюватися разом з економікою, демографією і ринком праці», — наголосив Михайло Шнейдер.

Як приклад такого підходу він навів KSE ProfTech — напрям швидкої професійно-технічної підготовки дорослих, створений як відповідь на парадокс ринку праці: одночасну наявність безробітних людей і гострий дефіцит технічних фахівців.

«Ми побачили, що на ринку багато людей, які не можуть знайти роботу, і водночас є великий запит на робітничі, технічні професії. Тому ми запустили короткі програми, де за 2–6 тижнів люди з нуля отримують професію і гарантоване працевлаштування», — зазначив Шнейдер.

Програми ProfTech готують операторів верстатів ЧПК, монтажників електроніки та зварювальників і реалізуються у співфінансуванні з роботодавцями та донорами. Бізнес залучений до відбору, тестування та формування вимог до навичок ще під час навчання.

«Найскладніше — не запустити курси. Найскладніше — залучити дорослих людей до перенавчання і показати, що змінювати професію у зрілому віці — це нормально і правильно», — підкреслив він.

За кілька місяців роботи ProfTech підготував понад 200 слухачів, а рівень завершення навчання і працевлаштування становить близько 90%. Попит з боку бізнесу перевищує поточні можливості програм.

Окрему увагу на заході привернула демо-зона, де команда KSE представила свою освітню екосистему. Відвідувачі могли побачити обладнання, з яким працюють слухачі ProfTech: тренажер доповненої реальності Soldamatic для зварювальників, CNC-стійку HAAS із симуляторами керування верстатами, 3D-принтер і навчальні робочі місця, що відтворюють реальне виробниче середовище.

Це наочно продемонструвало ключовий принцип ProfTech: навчання має максимально відповідати реальним умовам виробництва, а не імітувати їх.

Те, що представила KSE ProfTech під час заходу, напряму перегукується з цілями Стратегії зайнятості до 2030 року: розвитком навчання впродовж життя, швидкою перекваліфікацією дорослих, дуальною освітою у партнерстві з бізнесом та підвищенням продуктивності через практичні навички.

Участь KSE ProfTech у презентації Стратегії підкреслила роль прикладної освіти як реального інструменту відновлення економіки, а не лише елементу освітньої політики.